Інтерв’ю президента ФК ЛНЗ Андрія Полтaвця пресслужбі ПФЛ

– Андрій Вячеславович, до дебюту в Другій лізі ФК ЛНЗ підходить у статусі рейтингового фаворита серед новачків – як чемпіон і володар Кубка України серед аматорських команд. Чи встигли відсвяткувати з колективом ці історичні трофеї та титули? Чи коротке міжсезоння не залишало на це часу?

– Здобуття Кубку України команда відсвяткувала разом із сім’ями відпочинком на природі – в нас якраз була пауза в чемпіонаті. А ось чемпіонство відсвяткувати не встигли – дали хлопцям декілька днів відпочинку, після чого команда відправилась на двотижневі збори в Умань. Але керівництво та віддані вболівальники відсвяткувати чемпіонство мали можливість:)

– Результат здобуто під керівництвом Юрія Бакалова – відомого в Черкасах і всій Україні спеціаліста. Як з’явилася ідея запросити його на пост головного тренера ЛНЗ? Завдяки чому вдалося переконати спеціаліста, який щойно посприяв львівському Руху в виході в УПЛ, погодитися працювати в аматорській команді?

– Рік тому (по завершенню аматорського чемпіонату) засновниками клубу було прийнято стратегічне рішення – рухатись в сторону професіонального футболу. Враховуючи наші амбітні цілі, які завжди є найвищими як у бізнесі, так і в спорті, ми розуміли, що для їх досягнення нам необхідно створити фактично новий проект, який має очолити досвідчений та амбітний тренер. Сама пропозиція запросити Юрія Бакалова належала тодішньому головному тренеру команди Василю Гречаному.

Особливо переконувати Юрія Михайловича і не потрібно було – наше бажання створити потужний футбольний клуб співпало з його особистими амбіціями створити фактично з нуля новий футбольний проект. Наразі ми дуже задоволені його роботою. Приємно, що Юрій Михайлович, крім того, що є спеціалістом високого рівня, є напрочуд порядною та відвертою людиною – тому він швидко став для керівників клубу не просто найнятим тренером, а і другом-однодумцем.

– Проведено посилення штабу та адміністративного корпусу. Чи виправдали себе переведення Гречаного на директорську позицію, а також створення селекційної служби на чолі з Тарасенком-старшим?

– Абсолютно так. Василь Гречаний вже понад 10 років зв’язаний з ЛНЗ – спочатку як футболіст, потім як тренер. Він є абсолютно футбольною людиною, тому перехід з тренерської діяльності на адміністративну відбувся швидко і безболісно. По селекційній службі клубу – ми розуміємо що це тільки початок її роботи, надалі селекційна робота буде удосконалюватись та розвиватись, стане більш системною. Те, що ми створили її ще рік – півроку тому, – це тільки плюс для клубу. Ті кадрові підсилення, що відбулись в клубі останні тижні – це і є результат піврічної роботи: вибір кандидатів, їх постійній перегляд і декілька етапів переговорів по кожному з них. Гордимось і своєю прес-службою – не всі команди УПЛ мають таку інформативну підтримку як в нашому клубі.

– Болісний момент для будь-якого колективу – зміна поколінь. Як було прийнято рішення попрощатися з низкою багаторічних лідерів і чи можна цей процес вважати завершеним?

– Зміна поколінь – це логічний етап для кожного клубу, тим більше, якщо стратегія розвитку клубу міняється кардинально. Тому для нас цей процес пройшов швидко і безболісно – ми завжди порядно поступаємо з всіма футболістами, що грали чи зараз грають в нашому клубі – за весь час існування ФК ЛНЗ в жодного з футболістів немає до нас претензій, як і в нас до них. З багатьма хлопцями, що грали за нас, ми зберігаємо дружні відносини до цього часу.

– Клуб змінив емблему, а окрім ребрендингу додав до назви ЛНЗ місто Черкаси. Поясніть, будь ласка, що за зміни відбуваються? ЛНЗ остаточно переїхав у обласний центр?

– Так, наразі ФК ЛНЗ є клубом із черкаською пропискою, але з лебединською історією та корінням. Зміна прописки клубу була логічною за багатьма причинами – футболісти проживають та тренуються в Черкасах, у місті є вся необхідна інфраструктура для створення сильного професійного клубу – стадіон 3 категорії, дитячо-юнацькі футбольні школи, готелі і так далі. А головне – в Черкасах вже давно є затребуваність у сильному професійному футбольному клубі – ця ніша є давно не зайнятою, якби в Черкасах вже був клуб рівня УПЛ або з перспективою виходу в УПЛ, то, ймовірніше всього, ми б не змінювали прописку.

– Якими будуть амбіції клубу серед професіоналів і завдання конкретно на наступний сезон Другої ліги? Де бачите ЛНЗ через кілька років – у змаганнях якого рівня?

– Мета на поточний сезон – вихід в Першу лігу, стратегічна мета на найближчі 3 роки – вихід в Прем’єр Лігу України. Ці цілі були вже озвучені нами раніше і залишаються незмінними.

– На яких засадах буде базуватися сусідство з черкаським Дніпром? Ви одне одному партнери, конкуренти чи просто сусіди?

– Однозначно на партнерських і дружніх відносинах. Обидва клуби розвиваються в рамках підписаного в грудні 2020 року клубами та мером Черкас Анатолієм Бондаренком Меморандуму про співпрацю та спільний розвиток футболу в Черкасах та області. Ми неодноразово заявляли і підтверджуємо свій меседж – ми не претендуємо на присвоєння собі історії черкаського професійного футболу і ми не є правонаступником клубів з Черкас. У ФК ЛНЗ є своя історія і своя стратегія. Так само є своя стратегія і в МСК Дніпро. МСК Дніпро є бюджетним футбольним клубом, тому, зрозуміло, що можливості клубу є обмеженими. Стратегією цього клубу є надання можливості юним випускникам футбольних шкіл області отримати можливість професійного зростання.

Також ФК ЛНЗ співпрацюватиме з МСК Дніпро в кадровому плані – найкращі гравці Дніпра зможуть продовжити кар’єру в ЛНЗ, наш клуб, у свою чергу, буде надавати на орендних відносинах Дніпру своїх футболістів для отримання ними ігрової практики та професійного зростання. Разом ми хочемо довести, що існування в місті двох професійних клубів може бути взаємовигідним для обох клубів, для місцевих молодих футболістів та цікавим для всіх вболівальників в місті та області.

Ми чудово знаємо історію професійного футболу в Черкасах за часів незалежності України. Були успішні сезони в 1999 році в ФК Черкаси та в 2016 році в ФК Черкаський Дніпро – ці команди максимально були близькими до виходу у Вищу лігу, були й роки коли команди або взагалі не було, або клуб із Черкас виступав в Першій чи Другій лігах без особливих успіхів. Тому ми чітко усвідомлюємо, що наш шлях не буде простим, але ми віримо в спільний успіх черкаського футболу.

– Наразі вже відомо про низку підписаних новачків – воротар Андрій Попович, захисники Олександр Голіков і Максим Лопирьонок, півзахисники Олександр Волков, Богдан Куксенко, Іван Тищенко, нападники Владислав Войцеховський, Ярослав Галенко та Дмитро Сула. Ким ще з відомих імен буде комплектуватися ЛНЗ?

– Команду поповнили дев’ять новачків, всі вони були на провідних ролях у своїх попередніх клубах – Минай, Миколаїв, Полісся, ВПК-Агро, Оболонь. Зі всіма гравцями, як новими, так і з тими, що залишились в клубі, заключено 2-річні контракти, тобто ми формуємо команду вже з прицілом на декілька років. Можливо буде ще 1-2 трансфери.

– Чи планується повернення відомих і перспективних земляків з клубів інших міст у рідну область?

– Щодо повернення черкаських вихованців – такої мети в нас немає, за великим рахунком, і повертати немає кого – всі перспективні черкаські футболісти вже давно перебувають в структурах топових клубів УПЛ. Звісно, хочеться мати побільше своїх, але, як я вже говорив, ми тільки на початку шляху створення футбольної піраміди в Черкасах, тому треба не один рік працювати, щоб у нашому клубі грало більше місцевих виконавців.

Але ось що важливо: навіть на сьогодні в нашому клубі вже є футболісти, що є вихованцями місцевого футболу – Тарасенко Олег, Сторчоус Андрій, Тищенко Іван, Кошелюк Дмитро, Панченко Євген – це вже є великим позитивом.

– Кілька слів про фінансову сторону справи. Яким був бюджет клубу й наскільки він зміниться під Другу лігу?

– Точні цифри я Вам сказати не можу в силу різних причин. Єдине, що можу сказати, – бюджет буде повністю відповідати амбіціям клубу

– Чи є особливі завдання на Кубок України? Чи є мета, скажімо так, вперше за сім років привезти в Черкаси гранда?

– Як виявилось, ми кубкова команда – два Кубки серед аматорів за чотири роки це підтверджують. Звісно, хочеться пройти якнайдалі і зіграти в Черкасах з топовою командою. Тим більше, Черкаси ще пам’ятають незабутні матчі Славутича (який тоді, до речі, в вирішальній частині сезону очолював Юрій Бакалов) у сезоні 2013/14 років в Кубку України проти Таврії, переможну серію пенальті в ¼ фіналу проти тернопільської Ниви, додатковий час в півфіналі з Шахтарем. На цих матчах були аншлаги, тому звісно дуже хочеться щоб черкаські вболівальники знову пережили схожі відчуття

– Розкажіть, будь ласка, про спонсорів клубу. Вболівальники часто запитують – що означає ЛНЗ, як розшифровується ця абревіатура?

– Єдиним спонсором клубу є Група Компаній ЛНЗ – одна з найпотужніших аграрних компаній України. ЛНЗ – це Лебединський Насіннєвий Завод, осново-утворююче підприємство Групи Компаній, з 175-літньою історією. Вже в новому сезоні форма клубу буде прикрашена логотипами брендів компаній, що також входять в структуру LNZ Group. Власником Групи Компаній ЛНЗ є Дмитро Кравченко, який також дуже любить футбол, живе нашим клубом та відвідує майже всі матчі, включаючи товариські. Власником самого ФК ЛНЗ є його 24-річний син Віктор, який працює в структурі компанії. Віктор сам є великим фанатом футболу, займався в нашій ДЮСШ та є гравцем команди нашого підприємства на районних змаганнях. Після того, як клуб взяв курс на отримання професійного статусу, Віктор Кравченко особисто приймає чи не найбільш активну та найбільш важливу участь в створенні та розвитку клубу. Ми є однодумцями, тому всі рішення приймаємо спільно і виважено.

– Про витоки клубу. Як прийшла ідея займатися футболом і наскільки ви та інші співзасновники й спонсори самі є футбольними людьми?

– Футбол в Лебедині здавна був дуже популярним: команда нашого заводу завжди успішно грала в районних змаганнях ще з союзних часів. Особисто мені любов до футболу привив мій батько В’ячеслав, що був головним інженером заводу та був воротарем заводської команди. Дуже любив футбол і батько Кравченка Дмитра Вікторовича – Віктор Іванович, який був директором підприємства. За заводську команду грає і мій племінник В’ячеслав, який також приймає активну участь в розвитку ФК ЛНЗ. Взагалі, наша компанія є дуже сімейною – багато поколінь сім’ями працювали і працюють на наших підприємствах, те ж саме стосується і футболу – багато працівників самі грають в футбол, завжди вболівають за наш клуб відвідуючи матчі сім’ями.

Я також виступав в 90-х роках за наше підприємство, але в 23 роки отримав важку травму (розрив меніска та хрестоподібних зв’язок) і припинив активні виступи, переключившись на організаційний футбольний напрямок. Так і до цього часу поєдную свою роботу в компанії (директор напрямку сільськогосподарської дистрибуції) зі своїм захопленням – футболом.

Щодо історії клубу – на початку 2000-х ми створили в Лебедині футбольну школу, декілька вікових груп стали постійними учасниками чемпіонатів області, в 2006 році спільно з владою Шполянського району створили ФК Шпола-ЛНЗ-Лебедин, яка до 2011 року грала у вищій лізі області, ставши двічі її чемпіоном. Очолював команду черкаський спеціаліст Петро Славінський, який до цього часу працює в нашій ДЮСШ. З 2012 року всі витрати, пов’язані з командою, перейшли до нашого підприємства, тому ми перейменували команду на ЛНЗ-Лебедин. У 2016 році ми звершили будівництво в Лебедині нового стадіону – «ЛНЗ-Арени», на якій виступали до цього часу.

До 2017 року команда завоювала ще два чемпіонства в області та почала виступи в аматорських змаганнях під егідою ААФУ. Головним тренером в цей період був Василь Гречаний, який зараз обіймає посаду спортивного директора клубу.

Взяли участь в чотирьох розіграшах аматорського Кубку України, двічі його вигравши – в 2018 та 2021 роках. Тричі грали в чемпіонаті України серед аматорів – дві бронзи в 2019 та 2020 роках та чемпіонство в 2021-му.

Щодо розвитку клубу та його інфраструктури – так, є в планах покращити футбольну інфраструктуру в Черкасах: Центральний стадіон, тренувальні поля і так далі. У нас є повне порозуміння в цьому питанні з міською владою, є спільні плани та проекти, але здійснювати їх ми будемо поетапно паралельно з розвитком самого клубу. Також ставимо собі за мету з часом зробити футбольний клуб самоокупним: розуміємо, що ймовірність цього невелика, але ціль таку ми все рівно перед собою ставимо. Дуже хочеться, щоб всі наші задумки здійснились і щоб Черкаси нарешті отримали клуб рівня Прем’єр-Ліги України, що буде виступати на сучасному, заповненому глядачами стадіоні.

Пресслужба ПФЛ